"З ЛЮБОВ'Ю ДО ЛЮДЕЙ"
Мета:
– Ознайомити учнів із Законами доброти, честі, справедливості, милосердя.
– Формувати у школярів найвищі людські цінності: ввічливість, милосердя, людську гідність, чуйність, любові і поваги до ближнього, до людей похилого віку;
– Викликати бажання діяти і підпорядковувати свої дії принципам моралі «Твори добро, красу і радість»;
– Виховувати почуття людської гідності, бажання духовно вдосконалюватися;
– Розвивати творчу уяву, мислення, пізнавальний інтерес.
Зміст заняття
Вступне слово вчителя
В житті ми зустрічаємось з красою і підлістю,радістю і горем. Чому ж в такому гарному світі існує зло,байдужість,жорстокість? Чому ми не вміємо прощати одне одному, захистити один одного, допомогти один одному? Невже світ не без добрих людей і наповнений тільки Злом? Чи залишимо ми добрі сторінки нашого життя?
Це залежить від нас.
«Добро й краса-вони врятують світ».
Людина прийшла у цей світ,щоб творити добро і добру пам’ять залишити по собі. Кожен новий день повинен розпочинатися з добрих побажань один одному,і легкокрилою піснею благословлятися на добрі справи,на благо і добро нашої України.
І зараз, і у майбутньому ми хочемо бачити дітей творцями прекрасного,людьми з красивими душами і високими помислами. Щоб вони відкрили чарівні двері свого серця-двері добра та довіри.
Бесіда
1.Як ви розумієте слова: доброта, добро, милосердя?
Відповідь обґрунтувати.
2.Хто отримує більше задоволення: той, хто робить добро, чи той, кому його роблять?
3.Як пояснити біблійний вислів: «Ліва рука не знає те, що робить права».
4.Що перемагає добро чи зло?
5.Чи є у вас бажання допомогти людині?
6.Чи завжди ви допомагаєте людям?
7.Чи всі люди на сьогодні потребують допомоги?
8.Чи потрібно допомагати бездомним тваринам, хворим дітям, пенсіонерам, інвалідам, дітям, що живуть у дитячих будинках?
( відповідь обґрунтувати)
9.Чи важко буває стримати себе, аби не сказати поганого, злого слова?
(Аналіз результатів підводиться на годині спілкування)
Робота в групах за пам’ятками
Пам´ятка
Хай світлими і чистими будуть ваші помисли, а всі справи добрими.
Вірте у духовне очищення народу нашого, бо зло недовговічне.
Рано чи пізно на кожний вірус знаходять вакцину. А щоб знищити ненависть, кривду, неприязнь, нещастя у кожного закладено так багато добра.
Не шкодуйте його роздавати рідним, друзям, знайомим, не лінуйтесь щодня робити найлегшу справу – дарувати хоч краплину добра всьому живому на землі. І негаразди щезнуть. Тож нехай кожен з вас задумається: «А чи все я зробив для того, щоб людям було біля мене затишно, спокійно!»
Розбір народних прислів´їв про добро
Все добре пам´ятай, а зла уникай.
Хто людям добра бажає, той і собі має.
Подаруй іншому радість.
Не соромтеся своєї доброти.
Добро довго пам´ятається.
Добре серце як сонечко в небі.
Мозковий штурм
А зараз проведемо мозковий штурм
– Чи можна прожити без доброти? Чому
– Навіщо людям доброта?
– Самому робити добро чи чекати поки попросять?
– До кого можна бути добрим?
– Кого в нашому класі можна назвати добрим?
– На що схожа доброта? Мені здається, що на посмішку матері, а вам?
– Де в природі можна взяти фарби й звуки, щоб описати доброту?
– Давайте доберемо тематичний словник до слова «доброта» створимо павутинку.
Створення асоціативного куща
А зараз з допомогою нашого словничка спробуємо змалювати портрет доброї людини.
Послухайте лист від одного хлопчика. Хто покарав його?
– Я образив товариша.
– Я штовхнув однокласника, я вдарив собаку;
– Я забрав іграшки у сестри. Всі пішли від мене, я залишився один і гірко заплакав.
– Хто покарав його? – спитала сусідка
– Він сам себе покарав – відповіла мама.
– Чи можна назвати добрим цього хлопчика?
– Чому?
– Чому він плакав? Яким був хлопчик? (жорстоким, грубим, злим)
– Яким ви уявляєте портрет доброї людини? (доброзичлива, уважна, чуйна, ввічлива, весела, правдива, люб´язна, привітна, дружня)
Тож, діти намагайтеся поводитись так, щоб всі люди казали про вас саме такими словами.
Підсумок заняття
(Учень читає виразно вірш)
Мудрець сказав: «Живи, добро звершай
Та нагород за все це не вимагай
Лиш в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи й звіра
Нехай живе ця стара:
Людина починається з добра.
"Дивіться на нас, як на рівних"
Хід заняття
І. Організаційна частина
В и х о в а т е л ь. Що це таке? Коли воно є,— марно тратимо, не дбаємо, а коли його не стане — віддали б усе, щоб повернути назад. (Здоров’я)
ІІ . Основна частина
— На запитання «Що таке здоров’я?» сучасна наука налічує близько 300 визначень.
Здоров’я — це стан життя і діяльності людини за умови відсутності хвороб, фізичних дефектів, психологічне, соціальне та духовне благополуччя.
Здоров’я — це одне з основних джерел радості, щасливого і повноцінного життя.
На уроках з курсу «Основи здоров’я» ми говорили, що здоров’я можна зобразити у вигляді квітки із чотирма пелюстками. Перша пелюстка — це фізичне здоров’я, друга — соціальна складова, третя — психічна і четверта — духовна. Якщо зірвати хоча б одну пелюсточку, ця квітка не буде повноцінною, так само як і людина, утративши хоча б якусь зі складових здоров’я. Сьогодні ми поговоримо про людей-інвалідів, людей, які маючи різні вади, продовжують жити, досягати успіху, уміють радіти життю.
1992 року в кінці Десятиліття інвалідів, оголошеного Організацією Об’єднаних Націй (1983–
1992) Генеральна Асамблея оголосила 3 грудня Міжнародним днем інвалідів.
Це Десятиліття було періодом поглиблення інформації та вжиття заходів щодо поліпшення становища інвалідів і забезпечення для них рівних можливостей.
Мета, заради якої цей день був проголошений,— це дотримання прав людини й участь інвалідів в житті суспільства.
А тепер уявіть, що вам зав’язали темною хустиною очі та залишили так ходити цілий день. Чи легко вам буде пересуватися квартирою, вулицею? Чи зможете в повній пітьмі знайти необхідну для вас річ? (Відповіді дітей.)
Дійсно, втрата зору — це складне випробовування. Послухайте уривок з п’єси.
Інсценізація
С л і п и й
Господи, скажи, мій добрий Отче,
Кольором яким створив ти небеса?
Б о г. Голубе, сину, голубе.
С л і п и й. Господи, які дерева в тебе?
Б о г
Та зелені, як й трава лугів,
Як поле що ранньою весною,
Схили трав’янистих берегів.
С л і п и й. Який колір у веснянім розвою?
Б о г
І рожевий, і бузково-синій,
Жовтий, червонястий, сніжно-білий…
С л і п и й. Сніжно-білий, як і сніг, і іній?..
Б о г. Так, мій сину, як хмарки й лебідки.
С л і п и й
Господи, дивитися б хоч зрідка
На ранкові сонячні світанки,
На різьблені золоті альтанки,
На морську прозору голубінь…
Б о г
Не боїшся, сину, ти прозрінь?
Є ще чорна ніч, чорне небо…
С л і п и й
Господи, молюся я до тебе.
Чом боятись маю ночі, неба,
Як для мене щодня лише ніч,
Темнота торкає серця, пліч.
В темноті радію і сумую,
Різні голоси щодня я чую:
Чужу радість і чужу біду.
Господи, щодня у неї йду.
Б о г
Сину, не спіши відкрити очі,
Може темнота твоєї ночі
Краща за життєві кольори.
С л і п и й
Ні, мій Боже, темінь забери.
Слухати і лише уявляти?
За що мав отак мене скарати?
Менша кара буде навіть смерть.
Ситий сліпотою я вже вщерть.
Б о г
Я не можу зору дать тобі,
Як й не можу всім безногим дати ноги,
Серце добре всім, хто у злобі
З вірної давно зблукав дороги.
М а т и. Мамо, ти? Це ти моя матусю?
М а т и. Я мій сину, певне вже що я.
С л і п и й
Я оце сиджу собі й журюся,
Бо мені не бачити моря,
Не вдивлятись в ліс і полонини,
Гори не побачити й рівнини.
Не стривожить птахів полохливих
Та собак кудлатих і брехливих.
Бог мені відмовив в допомозі,
Хрест тяжкий довіривши нести.
М а т и
Ти не сам на цій тяжкій дорозі.
У людей ще й тяжчі є хрести.
Не журися, сину, не сумуй.
Вухами ти слухай світу. Чуй
Всі відтінки звуків всі тони,
То розкажуть все тобі вони.
Ось послухай, як говорить вітер,
Ти йому підстав своє обличчя.
Доторкнися пучечками літер,
Чуєш, як людей на поміч кличе?
Ось дослухайсь і скажи ж бо, сину,
Який колір в цього вітрогона.
В и х о в а т е л ь. Але люди, позбувшись зору, не втрачають інтересу до життя, вони, перемагаючи біль, знаходять сили йти далі. Для прикладу вам розповім про поета, збірку якого я знайшла в нашій бібліотеці.
Це Сидоренко Борис Гаврилович, який почав утрачати зір уже в шкільному віці. Але не зважаючи на це, він закінчив спеціальну музичну школу для сліпих, Львівський університет імені І. Франка. Працював заступником директора Рівненського навчально-виробничого підприємства «УТОС». А які чудові вірші він пише!
У нашій школі також навчався хлопчик, який має фізичні вади. Йому тяжко ходити, але дитина не захотіла вчитися індивідуально, окремо від однолітків. Він, долаючи біль, ішов до школи, щоб бути таким, як усі.
15 лютого біля пам’ятника загиблим воїнам інтернаціоналістам збираються учасники бойових дій, щоб ушанувати пам’ять, згадати тих, кого немає, зустрітися. Багато з тієї війни повернулися теж інвалідами, скаліченими, знедоленими. Послухайте звертання одного із таких воїнів до свого загиблого товариша.
Добрий день, мій друже, мій товариш!
Я прийшов до тебе в ювілей.
Ти Афганом вже давно не мариш
І не носиш в тілі свій трофей.
Ти лежиш, довірив душу Богу,
Над тобою мрійна синява,
Я ж топчу щодня свою дорогу,
У кишені вклавши рукава.
Мучать рани, спогади, примари.
Я ж каліка. Смерть напевно б ліпше.
Тужить все скалічена гітара,
І кому ж із нас сьогодні гірше?
Знаєш, друже, тяжко в цьому світі.
Безнадія мучить, самота.
Душі ще коханням не зігріті,
Обійняла туга й пустота.
Знаю, друже, життя дії вимагає,
Зміст його шукаю я щодня.
Тільки злодій геть нічим не гребує,
Він у мене все уже відняв.
Я давно каліка, не вояка.
Чи мені встояти проти лих,
Хижо виє дикий вовкулака,
Вітер в рукавах гуля пустих.
— А скільки людей залишається інвалідами в мирний час, потрапляючи в аварії, катастрофи! Землетруси, бурі, повені — ці різні стихійні явища також можуть спричинити втрату здоров’я людини.
Кілька років тому на каналі «1+1» транслювали передачу «Танцюю для тебе», де кожен із учасників боровся за перемогу, щоб полегшити життя своєму родичеві. Донька танцювала для мами, якій необхідна операція за кордоном. Дружина танцювала заради мрії чоловіка, який сидить в інвалідному візку і хоче допомагати таким, як і він сам, хоче відкрити майстерню з ремонту візків.
Люди-інваліди можуть стати прикладом, взірцем і для багатьох здорових, тому що вони цінують життя, кожну його хвилинку, які своєю сміливістю, наполегливістю, життєлюбністю показують нам, як потрібно жити.
Вони працюють, учаться, активні у суспільному житті.
Інваліди беруть участь у спортивних змаганнях
— параолімпійських змаганнях.
— А як у нашій державі турбуються про людей-інвалідів? (Відповіді дітей.)
— А тепер уявіть, що ви заблукали у густому лісі. Перед вами — три дороги, кожна з яких може вивести вас за певних умов.
1. Сюди підеш — велике багатство знайдеш, та здоров’я втратиш.
2. Сюди підеш — половину багатства знайдеш і половину здоров’я втратиш.
3. Сюди підеш, нічого не знайдеш, натомість здоров’я збережеш.
— Яку із цих доріг ви оберете?
Доброта й милосердя — міцні два крила,
Що тримають все людство в польоті.
В порятунок природа їх людям дала,
Через них визначається хто ти.
Доброта й милосердя єднають серця,
Зігрівають всі душі підносять.
В них немає конкретного в світі лиця,
Вони милості й жалю не просять.
— Діти, всі ми однакові перед Богом! І ви повинні поважати, цінувати людей, піклуватися про тих, хто чимось обділений, кому в житті пощастило менше, ніж вам.
"Добро лікує душу"
Добро лікує душу!
Мета: виховувати в учнів толерантне ставлення до людей-інвалідів, доброзичливе відношення, вміння співчувати людині, бажання прийти на допомогу.
Хід години
Наша держава взяла на себе і виконує конкретні зобов’язання щодо матеріального забезпечення інвалідів, створення для них необхідних правових, соціально-побутових умов життя, надала ряд пільг, конституційно гарантувала рівні з іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства. За останні 10 років державою створено комплекс законів, які регулюють практично всі аспекти життя людей з інвалідністю. Зокрема, це закони України:
· «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»;
· «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
· «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
· «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»;
· «Про психіатричну допомогу»;
· та інші нормативно-правові документи.
У них знайшли відображення статті Європейської Соціальної Хартії (1961 р.):
· «Право на працю»;
· «Право на охорону здоров’я»;
· «Право на справедливі умови праці»;
· «Право на соціальне забезпечення»;
· «Право осіб з фізичними та розумовими вадами на професійне навчання, перекваліфікацію та соціальну реабілітацію»;
· «Право на соціальну медичну допомогу».
Щороку в Україні кількість інвалідів збільшується, і ця невтішна тенденція покладає особливі зобов’язання як на владу, так і на суспільство щодо соціального захисту людей із особливими потребами та адаптації їх до нормального життя.
Усі ми звикли до слів «толерантність», «рівні права», «соціальний захист»… Та насправді ми навіть не маємо уявлення про спектр проблем, з якими стикаються люди, що відрізняються від середньостатистичного громадянина нашої держави. Зустрічаючи на вулиці інваліда на милицях або у візку, чи замислюємось ми над його непростою долею? А що цим людям потрібно? Відповідь. Доброта, милосердя і розуміння. Доброта і милосердя - два крила, на яких тримається людство. Ми не повинні забувати про тих людей, які потребують допомоги. В Україні живе близько 2 млн. самотніх і одиноких людей. Така їхня доля - залишитися у чотирьох стінах, сам на сам зі своїми проблемами, хворобами. А що людині потрібно для щастя? …
(Учні висловлюють свої думки)
Класний керівник (узагальнює міркування учнів). Так, - здоров’я, хороші друзі, щоб рідні довго жили. А ще потрібно, щоб поруч із нами були завжди добрі і чуйні люди. Добрі, чуйні і щиросердечні, які уміють розділити чужий біль, підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді.
Учень 1.
Є поміж нас багаті й бідні.
Кому що треба, доля не пита.
Та є дві речі всім нам необхідні:
У світі - мир, а в душах - доброта.
Класний керівник. Що ж таке доброта?
(Учні висловлюють свої думки)
Класний керівник (узагальнює міркування учнів). Отже, доброта - це уміння співчувати іншій людині, відгукуватися на її горе, яке може спіткати кожного з нас, це милосердя по відношенню до того, хто потребує допомоги, це добре ставлення до всіх людей.
Хай живе! Хай живе надія!
Хай земля, хай Земля радіє!
Печаль хай серце обминає,
І добро всіх людей єднає!
Учень 3.
Тільки вимовимо тихо
Тепле слово «доброта»
Враз кудись відходить лихо,
Сум далеко відліта.
Класний керівник. Доброта людини - у її погляді, лагідних очах, щирій усмішці. А ще й в доброму привітному слові. Часом нам так не вистачає його! Кажуть, що словом можна і поранити боляче, якщо воно зле і безсердечне, і вилікувати, оживити, якщо воно чуйне та сповнене безмежної доброти. Отже давайте будемо уважнішими один до одного і приходити на допомогу.
Кажімо більше ніжних слів
Нехай комусь тепліше стане
Знайомим друзям і коханим
Від зливи наших почуттів.
Сьогодні мені хочеться вам розповісти легенду про Янгола Доброти.
Студеного зимового вечора, саме напередодні Різдва послав Бог маленького Янгола Добра на Землю, щоб той подивився, як живеться людям і чи потребують вони допомоги. Дозволив там бути Янголу лише годину. Ось посланець вже й на Землі у невеличкому містечку. Маленький небесний гість зрадів, побачивши веселі вогники вікон будинків. Люди заклопотано, але з усмішками готувалися до Різдва.
Янгол Добра зачепив свою хмаринку за високу тополю і по гілках спустився униз. Першим, кого побачив Янгол, був хлопчик, який разом з татком ніс ялинку весело сміючись. «Їм, мабуть, добре живеться» - подумав Янгол і також усміхнувся. Змахнув крилами і піднявся до віконечка, де татко з дітьми прикрашали ялинку, а мама готувала смачну вечерю. «І цим добре живеться» - подумав Янгол і знову спустився на Землю. Йому стало сумно, бо так мріяв кому-небудь щось добре зробити. Раптом побачив стареньку, яка самотньо стояла на вулиці вечірнього міста. На її очах були сльози. «Ось кому потрібна моя допомога», - зрозумів Янгол. Він дістав з кишені зірочку, зірочку Щастя і поклав її у долоні бабусі. Здивована, але щаслива старенька підняла очі до неба і сказала: «Щиро дякую тобі Боже за різдвяний дарунок».
Маленький Янгол Добра теж радів, що опинився на Землі у потрібний час, бо робити добро - це велике щастя.
Класний керівник. Доброта - без меж. І той, хто робить добро – не повинен це афішувати. Бути добрим – це одна із прекрасних характеристик людини. І на даний час багато робиться доброго для людей з обмеженими можливостями, людей-інвалідів.
Із загальної чисельності інвалідів понад 600 тис. працює, що є недостатнім рівнем працевлаштування інвалідів порівняно з іншими країнами.
Створення робочих місць для інвалідів - питання, яке потребує першочергового вирішення. Бо розміри пенсій, на жаль, не дозволяють цим людям сидіти вдома або подорожувати світом. Крім того, людина з вадами має відчувати себе повноцінним членом суспільства».
Лише спільними зусиллями можливо подолати проблеми, які, на жаль, існують у суспільстві щодо забезпечення всіх конституційних прав інвалідів.
Хочеться висловити найтепліші слова нашим співвітчизникам – громадянам, на долю яких випали нелегкі випробування і побажати міцного здоров’я, родинного затишку, життєвого оптимізму, добробуту, щастя та витримки у всіх життєвих випробуваннях.
Комментариев нет:
Отправить комментарий